Amanita pantherina
ОтруйнийМухомор пантерний
Пластівці чисто-білі, а не жовтуваті. Край шапки виразно рубчастий. Основа ніжки — різка бульба з вільним обідком-«комірцем», а не з поясками. Вид токсичніший за королівський.
Amanita regalis
Отруйний
Мухомор королівський отруйний. Він містить ті самі діючі речовини, що й мухомор червоний — іботенову кислоту та мусцимол, — і не є їстівним грибом. Назва «королівський» стосується вигляду, а не якихось особливих властивостей.
Мухомор королівський — отруйний північний вид з печінково-бурою шапкою в жовтуватих пластівцях. Зовні він схожий на потемнілий мухомор червоний, і саме так його часто й трактують у літературі. Від пантерного мухомора його відрізняють колір пластівців і будова основи ніжки.
Також відомий як: королівський мухомор, мухомор королівський, мухомор царський.
Королівський мухомор — один з найбільших видів роду: шапка дорослих екземплярів буває справді великою. Впізнають його за поєднанням бурої шапки з бронзовим відблиском та жовтуватих, а не білих, пластівців.

| Частина гриба | Ознака |
|---|---|
| Шапка | 6-25 см, у зрілих екземплярів дуже велика. Колір печінково-бурий, жовтувато-бурий, часто з бронзовим або мідним відтінком. У вологу погоду поверхня липка й блискуча. |
| Пластівці на шапці | Жовтуваті, охристі, брудно-жовті — НЕ чисто-білі. Це найшвидший критерій проти пантерного мухомора. |
| Пластинки | Білі або кремові, вільні, часті. |
| Ніжка | Біла або жовтувата, міцна, з віком порожня всередині. |
| Кільце | Біле або жовтувате, плівчасте, звисає у верхній частині ніжки. |
| Основа ніжки | Потовщена, бульбоподібна, з концентричними поясками луски — влаштована так само, як у мухомора червоного. Різкого вільного обідка-«комірця», як у пантерного, немає. |
| Мʼякуш | Білий, під шкіркою шапки жовтуватий. На зрізі помітно кольору не змінює. |
| Споровий відбиток | Білий. |
Систематичний статус цього гриба в літературі не усталений. Частина авторів вважає його самостійним видом Amanita regalis, частина — різновидом мухомора червоного, який позначають як Amanita muscaria var. regalis. Це не формальна дрібниця: саме звідси береться плутанина в описах, коли той самий гриб в одному довіднику називають окремим видом, а в іншому — формою червоного.
З погляду визначення в лісі суперечка ролі не грає. Практично важливі два питання: чи це не пантерний мухомор і чи це не якийсь бурий їстівний вид. Відповідь на перше дають жовтуваті пластівці й пояскова основа ніжки, на друге — наявність кільця, білі пластинки й білий споровий відбиток.
Забарвлення в цього виду мінливе. Бронзовий відтінок помітний не завжди, після дощів шапка блідне, а пластівці частково змиваються. Тому колір як єдиний критерій не працює тут так само, як не працює й у решти мухоморів.
Жовтуваті або охристі пластівці на бурій шапці плюс основа ніжки з концентричними поясками, а не з різким вільним обідком. Чисто-білі пластівці й гострий обідок на бульбі означають, що перед вами пантерний мухомор.
Це північний, бореальний вид. Основний ареал — хвойні та мішані ліси півночі Європи, насамперед Скандинавії; трапляється також у гірських лісах. Мікоризу утворює переважно з ялиною та сосною, рідше з березою.
Щодо України ми свідомо обережні. Основний ареал виду — північ Європи, і достовірних сучасних знахідок Amanita regalis в Україні ми назвати не можемо: у доступних нам чек-листах і мікологічній літературі вид для країни не наведений. Якщо він тут і трапляється, то дуже рідко й радше в гірських хвойних лісах, ніж у рівнинних. Джерела, які впевнено пишуть про збір цього гриба в Карпатах, — це переважно сайти продавців, а не мікологічні роботи.
Сезон — літо та осінь, приблизно з липня по жовтень. Росте поодинці або невеликими групами, часто в моховому покриві.
Оскільки і колір шапки, і габітус у бурих мухоморів схожі, плутанина тут відбувається всередині роду. Небезпечний напрямок один: прийняти за королівський пантерний мухомор, який росте в тих самих лісах і токсичніший.
Amanita pantherina
ОтруйнийПластівці чисто-білі, а не жовтуваті. Край шапки виразно рубчастий. Основа ніжки — різка бульба з вільним обідком-«комірцем», а не з поясками. Вид токсичніший за королівський.
Amanita caesarea
ЇстівнийНародні назви «царський гриб» і «мухомор царський» вживають до двох різних видів: їстівного Amanita caesarea з оранжевою шапкою та ЖОВТИМИ пластинками і отруйного Amanita regalis з бурою шапкою та БІЛИМИ пластинками. Плутанина тут суто мовна: гриби виглядають зовсім по-різному, але людина, яка запамʼятала «царський — це делікатес», може віднести цю фразу не до того виду. Дивіться на пластинки: жовті — цезарський, білі — королівський, отруйний.
Amanita muscaria
ОтруйнийШапка червона або оранжево-червона, пластівці білі. Будова основи ніжки така сама, поясками, тому низ гриба тут не допоможе — дивляться на колір шапки та пластівців. Частина авторів узагалі вважає королівський різновидом червоного.
Amanita rubescens
Умовно їстівнийМʼякуш на зрізі рожевіє й винніє — у королівського такої реакції немає. Пластівці сірувато-рожеві, край шапки гладенький, кільце зверху з борозенками.
Amanita excelsa (A. spissa)
Умовно їстівнийПластівці сірі або сірувато-бурі, основа ніжки потовщена без чітких поясків, кільце зверху з виразними борозенками.
| Ознака | Королівський (A. regalis) | Пантерний (A. pantherina) |
|---|---|---|
| Колір пластівців | Жовтуваті, охристі | Чисто-білі |
| Відтінок шапки | Печінково-бурий з бронзою | Сірувато-бурий, оливково-бурий |
| Край шапки | Слабко виражений рубчик або без нього | Виразно рубчастий |
| Основа ніжки | Пояски луски, як у червоного | Різка бульба з вільним обідком |
| Типовий ліс | Хвойні та гірські ліси, рідкісний | Листяні, мішані, хвойні; звичайний |
| Статус | Отруйний | Отруйний, токсичніший |
Жодна сторінка в інтернеті, включно з цією, не замінює визначник у руках і досвід. Рід Amanita влаштований так, що вирішальні ознаки ховаються біля землі: основу ніжки треба викопувати цілком, а не зрізати. Якщо ви не впевнені у виді на сто відсотків — гриб залишається в лісі. Це не перестраховка, це єдина робоча стратегія: серед мухоморів є види, де половини плодового тіла достатньо для смертельного отруєння дорослої людини.
Отруйний. Не їстівний
Мухомор королівський отруйний і до їстівних грибів не належить. Він містить ті самі діючі речовини, що й мухомор червоний: іботенову кислоту та мусцимол. Ці сполуки діють на нервову систему, а не на печінку, тож картина отруєння тут ближча до червоного та пантерного мухоморів, ніж до блідої поганки.
Назва «королівський» регулярно вводить в оману. Вона описує вигляд гриба — великий розмір і бронзовий блиск шапки — і не означає ні їстівності, ні якоїсь особливої цінності. Жодних «королівських властивостей» у цього виду немає.
Термічна обробка безпечним його не робить. Ми не наводимо тут ні способів підготовки, ні кількостей: це отруйний вид, і практичних інструкцій щодо його вживання на цій сторінці немає свідомо.
Набір діючих речовин у королівського мухомора той самий, що й у червоного: іботенова кислота та мусцимол. Мусцимол утворюється з іботенової кислоти при висиханні плодового тіла — це загальна для секції особливість, а не властивість конкретного виду.
Кількісних даних для дикорослих екземплярів, на які можна було б спертися, ми не наводимо. Вміст цих сполук залежить від віку гриба, погоди, ґрунту та частини плодового тіла, тож будь-яка «середня» цифра для отруйного виду вводить в оману.
Аматоксинів — токсинів блідої поганки — королівський мухомор не містить. Це принципова відмінність: механізм отруєння тут нервовий, а не печінковий.
Відсотків і міліграмів тут немає навмисно: перевірених цифр для дикорослих екземплярів не існує, а вигадана цифра в тексті про отруйний гриб небезпечніша за її відсутність.
Отруйний. Він містить іботенову кислоту та мусцимол — ті самі речовини, що й мухомор червоний. Назва «королівський» описує вигляд гриба, а не його їстівність.
Кольором пластівців і будовою низу ніжки. У королівського пластівці жовтуваті або охристі, а основа ніжки має концентричні пояски луски. У пантерного пластівці чисто-білі, край шапки виразно рубчастий, а бульба має різкий вільний обідок-«комірець».
У літературі є обидві позиції. Частина авторів описує його як самостійний вид Amanita regalis, частина — як різновид мухомора червоного, Amanita muscaria var. regalis. На практиці визначення в лісі це не змінює: набір діючих речовин і статус отруйного виду однакові.
Чесна відповідь: достовірних сучасних знахідок для України ми назвати не можемо. Це бореальний вид, основний ареал якого — хвойні ліси півночі Європи та Скандинавії, і для української мікобіоти він у доступних чек-листах не наведений. Якщо він тут і трапляється, то дуже рідко й у гірських хвойних лісах. Сезон у межах ареалу — з липня по жовтень.
Це два різні гриби, і назву вживають до обох. «Мухомор царський» як синонім «королівського» стосується отруйного Amanita regalis: бура шапка з бронзою, жовтуваті пластівці, білі пластинки. «Царський гриб» у значенні їстівного делікатесу — це Amanita caesarea, цезарський гриб: оранжева шапка, жовті пластинки, жовта ніжка й біла мішкоподібна вольва. Розрізняє їх колір пластинок: жовті — цезарський, білі — королівський, який їсти не можна.
Через розмір і вигляд: це один з найбільших видів роду, шапка дорослих екземплярів сягає 25 см, а її печінково-бура поверхня має бронзовий відблиск. Жодних особливих властивостей назва не позначає.
Amanita pantherina
Мухомор пантерний
ОтруйнийВідкритиAmanita caesarea
Мухомор цезаря (цезарський гриб)
ЇстівнийВідкритиAmanita phalloides
Мухомор зелений (бліда поганка)
Смертельно отруйнийВідкритиAmanita virosa, Amanita verna
Білий мухомор
Смертельно отруйнийВідкритиAmanita rubescens
Мухомор червоніючий (сіро-рожевий)
Умовно їстівнийВідкритиНі. У каталозі Мухоморко є рівно один вид роду Amanita — мухомор червоний. Пантерний, зелений, білий, королівський, цезарський і червоніючий мухомори ми не заготовляємо й не продаємо, а ця сторінка є довідковим матеріалом без комерційної пропозиції. Загальні принципи безпечного поводження з функціональними грибами зібрані на сторінці про мікродозинг і безпеку.
Дієтична добавка. Не є лікарським засобом.
Матеріал має освітній характер і не є посібником зі збирання грибів. Він не замінює консультацію миколога чи лікаря. При підозрі на отруєння грибами негайно викликайте екстрену допомогу за номером 103 або 112.